За мною гори. Яке там горе? Закриті штори, там не гудять мотори
Землі мої! Там між водами тягнеться ліс Шкіра моя біла, та з малечку я, як і всі з'їла чорної жменю землі Тече по судинах. Я просто людина Серед мільйонів людей Я просто живу і вдихаю повітря, і прагну, щоб зранку настав новий день Там між горами є квіти, що не зірвані ніким Їх не топчуть ногами, вони там віки А ми тут, і ми стирали свої кроси об бетон: На алеях дірки тут, а не зірки Ми шукали, що цілющого прикласти нам до ран Адже поруч є все, то чому ж так болить? Хмари знову заблукали у засніжених горах Прагли спокою всі. Ми змогли. І вони змогли
За мною гори. Яке там горе? Закриті штори, там не гудять мотори
Це не передати антипатій Ніби не минути ти не мав Перейди на беріг, ми не будемо судити Но ця робота таки манить Всі ці події дійсно палим В свому світі в мене ніби Малібу Щоби перепало, не казатиму я «мало» Це життя, що мені дано, би не продиміти Вверх літав, мій інтерес тут не збавити Щоби ми не мали, все питання виникали Ця емпірика надалі веде там, бути мав де Пан або ти пропав, з цим не впасти би у мілину Скільки було калу, нові шишки набивали Далі ми не впадем, адже ми за горами
Музика не та Ми літали там Гени, дами та манекени Там музика Гей! Музика не та Ми літали там Гени, дами та манекени Там музика