Ти тріхи дивна ну експресивна Ти тріхи дивна ну експресивна І почуттів так мало мало мало, так світла у тобі, мало Пофігу де тебе я водив наш Місяць завжди світив нам місяці летять всі ці дні з життя Пофігу вже тебе нема намисто ніби ти з дна На вмисне там я пірнав наас так не розєднати хоч і зимна ця вода нам Пофігу ніби диво ти дні пустив як дим але не жалів я Раптом так вже світаааанок, і роса на дворі в коридорі чути шум це Пофігу лоовлю тебе на бігу, а гу би дарять тепло? В цій квітці колить ст**ло баблооо всі загладить в тобі ці шипи таке кіноо Ти тріхи дивна ну експресивна Ти тріхи дивна ну експресивна І почуттів так мало мало мало, так світла у тобі, мало Догорить вогонь Зола, попіл, пил (Вооу) В тобі нема нічьо мого В мені нема нічьо твого Ми були на пайках, на нервах Від тебе, мене як нарка поперло Питали, чого серце не твердне? Бо я живий, не став манекеном! Бо це забирає сили, я знаю, так Ти дивна як погода, міняєш опади Просто йдем далі Сили нам новий день дає В цих людях щастя нема Світло в тобі Не ний дарма! Ти тріхи дивна ну експресивна Ти тріхи дивна ну експресивна І почуттів так мало мало мало, так світла у тобі, мало Попіл падав мимо попільниці Згадав миті ці Де ти — моя видима ціль Пам’ятають рубці все Пофігу, все пофігу Пофігу, все пофігу Ти тріхи дивна ну експресивна Ти тріхи дивна ну експресивна І почуттів так мало мало мало, так світла у тобі, мало