Скільки можна лити, скільки можна бавити слова? Вони – не діти! Між бетонні плити пробивається-кричить трава: "Я жива!" Дайте їй руку, відступіть їй світла, дайте води! Я ж бачила, я зрозуміла знак: Усе навпаки і усе не так Навіть ти!
Пообіцяй мені, пообіцяй мені Що завжди горітиме світло в твоєму вікні Пообіцяй мені, хай навіть не збудеться Що "завтра" негайно і невідворотньо відбудеться! Пообіцяй мені…
Зараз вимкнуть воду, і я знов не встигну змити гріх Вчорашній гріх Він мою свободу розітне навпіл, жбурне до ніг До твоїх ніг Це світ речей, а речі – хворі! І ти вже тут, у тому хорі! Йди на голос мій Йди на голос мій…
Пообіцяй мені, пообіцяй мені Що завжди горітиме світло в твоєму вікні Пообіцяй мені, хай навіть не збудеться Що "завтра" негайно і невідворотньо відбудеться! Пообіцяй мені…