Чи знаешь ти, Як сильно в душу б’є безжальний дощ? Так, ніби він завжди чекав лише мене. А, як болить зимовий спокій нашого вікна Ніжно пастельний, як і твій улюблений Моне.
Така, як ти Буває раз на все життя, І то із неба. Така, як ти Один лиш раз на все життя, Не вистачає каяття, Коли без тебе я.
Забути все, здається, я б ніколи не зумів, Новий дзвінок скидає відлік волі на нулі І погляд твій, він вартий більше, ніж мільйони слів Вічно далеких, як і твій улюблений Далі.
Така, як ти Буває раз на все життя, І то із неба. Така, як ти Один лиш раз на все життя, Не вистачає каяття, Коли без тебе я.