Зробила Милого мила зі скла та впустила Боліло Потім його притуляти до тіла Та хто болю уникає Той хто фільтри вимикає Цілує, а тоді питає Бо, як полюбила мила, більше не питай!
Ой, мамо, на свята Я не була свята
Впустила Милого мила, а інша — вхопила Боліло До холодів, а тоді відпустило Зима так бо і працює: Під сніг в платті і танцюєш Та й не питаєш, а цілуєш Бо, як полюбила мила, більше не питай!
Ой, мамо, на свята Я не була свята
Мила-а-а, мила
Ой, питає мама, де так довго була Мила, мила-а Ой, гуляла, мамо, вино біле пила Мила, мила-а По дахах я бігала В небо з милим падала А на ранок плакала Бо була так мало мила