Її форми мені сняться, А вона дівчина із моїх снів... Її образ, мов сніг, тане у думках, Так зустріти би її хотів!.. Хто вона є? Фантазії плід? За мить украла спокій мій... Я їй вигадав ім'я, I тепер переді мною Танцює її тінь... Била, пила мою кров, Я сам не свій... Мила, мила, це любов! Твій образ - тінь...
А ти така вродлива! Студиш моє серце, наче злива! Ти - в цьому світі диво! Розум мій назавжди полонила! А ти така вродлива! А ліки - кохання! Позбав від страждання!
Дала форму мені, Пестила, вела, Її феромони... І без сорому ми Сповільнений роман Прискорювали на землі... Чари складні, Десь це аромат чув, Але лише на мить... Тобі добре самій, Побавилась і стерла, А мені в душі болить...
А ти така вродлива! Студиш моє серце, наче злива! Ти - в цьому світі диво! Розум мій назавжди полонила! А ти така вродлива! А ліки - кохання! Позбав від страждання!
Де вона була!.. Де би не була, Там, де мене вела Ця небесна мапа!.. Де би не була, Де би не була та, Де би не вела, знайду! | (2)
А ти така вродлива! Студиш моє серце, наче злива! Ти - в цьому світі диво! Розум мій назавжди полонила! А ти така вродлива! А ліки - кохання! Позбав від страждання!