Христина Соловій - Про весну

Закрутила нас весна
Розізлилась, що тепер буде сама
І розбила хмари діамантами дощу
Я тепер тебе ніколи нізащо не відпущу

Змивала з асфальтів бруд
Засипала квітами білими суть
Зі мною ще побудь
Бо календарний листок відірвуть

Назустріч сутінками холодним
До твого рідного лиця
В знайомій сукні незнайома
Ти не впізнаєш, що то була я

Задихатись, не могти
Не читати сто разів твої листи
Хто тобі співає
Пізно, коли не до сну
Про хмільну без алкоголю
Про нашу весну

Змивала з асфальтів бруд
Засипала квітами білими суть
Зі мною ще побудь
Бо календарний листок відірвуть

Назустріч сутінками холодним
До твого рідного лиця
В знайомій сукні незнайома
Ти не впізнаєш, що то була я

Назустріч сутінками холодним
До твого рідного лиця
В знайомій сукні незнайома
Ти не впізнаєш, що то була я

Закрутила
Закрутила нас весна
Закрутила нас весна