Я пiду до рiченьки стрiчати зiрочки Зазирать як падают ловити их жменями Наберу у пазуху оцих бризок-вогникiв Затанцюю радiсний зрадiю до смертi Поженусь за райдугой злечу по-пiд хмарами Передам по радiо: «Прощай, рiдна Батькiвщино!»
Я бiду не вижену, сама з мене вискочить. Побiжим, покотимся, заведемо беседу. Наберусь хороброщiв, спитаю у горя, Чи мене не викине упасти у море. Забiжу до Зiночки, хильнемо по чарочцi,