Якось воно повелося вже так: В місті тебе знає кожна собака. Встанеш о 5 - і на заправку… «Тьоть Юль, налийте до повного баку!» В машині тече дах, а ти й геть без даху — Взяла лиш зарядку, якісь теплі лахи… Не місце й не час піддаватися страху — Ти їдеш до нього, безстрашного, в Бахмут
А на небі — ні зорі І ліхтар останній догорів. Ти везеш любов Шляхом без доріг, Щоб він не захворів.
Ти з тих жінок, що й коня на горбі. Повний багажник речей — не собі: Ліки і одяг, продукти і кава — Він вдома варити у турці любив. А він на лінії бою з кінцем Гріє серденько за комірцем, І ти за хвилину до вашої зустрічі Пишеш: «Побачимось! Просто вір в це»