Заснули мальви бiля хати, Їх мiсяць вийшов колихати; I тiльки мати не засне, Мати не засне, жде вона мене.
I тiльки мати не засне, Мати не засне, жде вона мене.
Ой, мамо рiдна, ти мене не жди, Менi в наш дiм нiколи не прийти. З мойого серця мальва проросла I кров'ю зацвiла!
Не плачте ж, мамо, ти ж бо не одна - Багато мальв насiяла вiйна. Вони шепочуть для тебе восени: "Засни, засни, засни, засни..."
У матерiв є любi дiти, А у моєї - тiльки квiти. Самотнi мальви пiд вiкном, Мальви пiд вiкном заснули вже давно.
Самотнi мальви пiд вiкном, Мальви пiд вiкном заснули вже давно.
Як зiйде сонце - вийди на порiг, I люди вклоняться тобi до нiг. Пройдися полем - мальви буйних лук Торкнуться твоїх рук! Життя, як пiсня, що не вiдзвенить, Я в мальвах знов для тебе буду жить. Якщо ж я ласку не встигла принести - Прости, прости, прости, прости...